Перше: пошук рішення
Зазвичай у зрілих та відповідальних людей діти не з’являються раптово. Спочатку адекватна людина має узгодити зі своїм партнером те, як вони разом забезпечуватимуть дитині нормальне життя. Пара зважує всі «за» та «проти», щоб зрозуміти, чи потрібно робити це і якщо так, то навіщо.
Так само ідея передує і створенню бізнесу. Ти бачиш незакриту потребу у себе чи оточуючих, дійшов висновку, що твій продукт буде затребуваний, адже допоможе вирішувати реальні проблеми. Нехай це й цинічно, але треба визнати: дітей заводять теж із егоїстичних міркувань, насамперед для себе. Якщо це, звичайно, відбувається заплановано, а не як результат швидкоплинного знайомства на студентській вечірці. І дитина, і стартап потрібна для того, щоб допомогти тобі максимально реалізувати свій потенціал, а також забезпечити комфортну старість. Тому у його основі має лежати ефективна, конкурентоспроможна ідея.
Щоб заздалегідь визначити, чи буде продукт затребуваним на ринку і чи принесе він очікуваний результат, бажано поставити експеримент, який допоможе зрозуміти, чи знайшов ти найкраще вирішення проблеми. Так молоді пари заводять домашніх тварин, ходять до психолога та на спеціальні тренінги, сподіваючись зрозуміти, чи справді вони готові стати батьками. А у випадку зі стартапом важливо визначити цільову аудиторію для продукту чи послуги, ретельно вивчити її.
Слід проаналізувати досвід конкурентів, і навіть опитати потенційних клієнтів; дізнатися, які вирішення проблеми вони перепробували, розповісти про твій задум, попросити оцінити його. Так майбутні батьки радяться зі своїми родичами та знайомими, які мають схожий досвід. А ти маєш відзначити болючі точки цільової аудиторії, адаптувати своє рішення до нових потреб та думок потенційних клієнтів. Простіше кажучи, наскільки можна застрахувати себе від помилок інших батьків.
Друге: попередній пошук ресурсів
Цей етап тісно пов’язаний із попереднім. Треба переконатись, що ти зможеш виділити на «дитину», тобто на продукт, достатній бюджет. Якщо у випадку з батьківством та материнством це означає створення початкового запасу заощаджень на період декрету та подальше життя, то при розгляді бізнес-проекту йдеться про пошук потенційних інвесторів. Тобі, швидше за все, потрібно буде вкласти й власні кошти, доки справа не стане окупною. Але в будь-якому випадку зі стартапами зазвичай менше доводиться покладатися на свої особисті гроші, тоді як із забезпеченням чада допоможуть хіба що тільки твої батьки, якщо пощастить.
За даними міжнародної аудиторської компанії PwC, дві третини європейських стартапів засновані на самофінансуванні. Найкраще джерело фінансування походить від людей, яких ти знаєш — це родичі, друзі чи сусіди. Годувати та одягати твою дитину вони навряд чи захочуть, адже їм із цього ніякого прибутку не буде. А ось вкластися в бізнес цілком можуть, якщо зумієш переконати їх у тому, що вони на цьому, напевно, запрацюють. Ресурсоємним підприємствам необхідно шукати зовнішнє фінансування від народження проекту.
Перевірити інтерес аудиторії можна ще за допомогою відповідних інтернет-ресурсів, а також шляхом участі в пітч-конкурсах, спеціальних конференціях та інших заходах, що організовуються для презентації стартапів. Також має сенс спробувати зареєструватися в акселераторі або потрапити до так званого інкубатора, де досвідчені підприємці беруть під своє крило перспективні ідеї за частку від доходу. Якщо твій проект схвалять та візьмуть під опіку, то в перспективі тобі нададуть не лише фінансування, а й навчальні курси та інші бізнес-послуги. Це певною мірою порівняно з тим, якби ти, шкодуючи свою дружину, звернувся б за допомогою до сурогатної матері.
Третє: запуск MVP
Це вже перший практичний етап життєвого циклу підприємства. Потрібно протестувати ідею, створивши MVP (мінімально життєздатний продукт). Він є спрощеною версією твоїх продуктів, яка могла б задовольнити потреби перших клієнтів і дати цінний досвід для фінальної стадії розробки. MVP мінімізує ризики та дозволяє знизити витрати на стартап, адже на ньому легше зрозуміти, як краще оптимізувати бюджет. Якби ти, бажаючи перевірити свої сили, перед справжнім батьківством чи материнством міг би завести дитину-андроїда як у гучній грі Detroit: Become Human, то це було б схоже на MVP. Але сучасні люди поки що не мають такої можливості, тому і тут дитина програє бізнес-проекту.
Головне завдання MVP – дати тобі можливість протестувати прототип із цільовою аудиторією, перш ніж ти почнеш виводити бізнес на наступний рівень. Тому на даному етапі потрібно використовувати всі доступні канали зв’язку з клієнтами, щоб отримати максимум інформації. Потрібні лише справжні відгуки. Проводь інтерв’ю з клієнтами, A/B-тести, а також рекламні та краудфандингові кампанії.
Четверте: формування бюджету
На відміну від другої фази, де ти лише перевіряв те, чи може проект зацікавити аудиторію та залучити інвестиції, на четвертому етапі тобі необхідно безпосередньо отримати гроші на створення та запуск повнофункціонального продукту. Ти маєш довести майбутнім інвесторам, що ідея готова до повноцінної реалізації. Аргументи підкріплюватимеш статистичними даними, зібраними в ході MVP. Уяви собі, що твоя дитина вже виросла, закінчує випускний клас і їй треба дати хорошу вищу освіту, яка стане її щасливим квитком у доросле життя. Так ось, показники MVP – це як результати Зовнішнього Незалежного Оцінювання або оцінки вступних іспитів.
Окрім того, інвесторів переконують за допомогою акцій. Члени приймальної комісії хочуть бути впевнені, що батьки студента платоспроможні і в майбутньому готові щедро оплатити навчання. Можна запропонувати їм прості акції, які надають всім інвесторам рівні права. Якщо бажаєш зацікавити більш примхливого «екзаменатора», то допоможуть привілейовані акції, власник яких отримує більше прав, ніж ті, хто має звичайні. Також може допомогти конвертована нота – це коли компанія випускає борговий інструмент для інвесторів із зазначенням конкретної процентної ставки та точного терміну погашення. Не варто забувати і про SAFE (Simple Agreement for Future Equity) — цінні папери, які дають власнику право протягом певного проміжку часу купувати пропорційну кількість акцій за ціною, нижчою від поточної ринкової.
П'яте: досягнення конкурентоспроможності продукту
Під час здобуття освіти твоя дитина має набути професійних навичок та знань, щоб згодом стати конкурентоспроможною на ринку праці та високо цінуватися роботодавцем. Тут із підприємством все взагалі у тисячі разів простіше, ніж із дитиною. Потрібно відполірувати продукт та утримувати аудиторію. Якщо клієнти повертаються до твоєї продукції, рекомендують її своїм родичам та друзям, то ти на правильному шляху.
На те, щоб зробити конкурентоспроможною дитину, доводиться витрачати набагато більше часу та сил. І, як це часто надто пізно з’ясовується, починати займатися цим треба було аж ніяк не з вишу, і навіть не з випускного класу. Потрібно враховувати мільярд дрібниць, почавши дбати про дитину ще до того, як вона з’явиться на світ. І коли він успішно народився, ти не мав розслаблятися, адже на цьому все не закінчується, а тільки починається. Тобі слід було в режимі 24/7 стежити за його безпекою, виховувати в ньому відповідний набір особистих якостей від народження, прищеплювати йому нормальні культурні цінності та життєві пріоритети. Потрібно створити купу умов розвитку його інтелекту, постійно дбати про його фізичному і ментальному здоров’я, безперервно навчати дитину всьому поспіль, починаючи з того як правильно тримати ложку і закінчуючи тим, як вести себе в нескінченній безлічі різних ситуацій. І тільки якщо ти виконував цю роботу досить добре, то є певна ймовірність того, що він не просто протиратиме штани в університеті, а дійсно отримає там цінні знання, і після закінчення вузу зможе їх ефективно застосувати. Тому що сам собою диплом не гарантує успіху в кар’єрі, якщо людина в цілому не вміє жити і страждає від екзистенційних криз.
Ти можеш сказати, що продукту також потрібно приділяти купу часу. Це чиста правда, але, по-перше, нервів буде витрачено все одно менше, а задоволення від процесу ти отримаєш незрівнянно більше, ніж у ході тієї нескінченної низки розчарувань і прикростей, яку у нас прийнято називати вихованням дітей. Все, що тобі потрібно для отримання конкурентоспроможного продукту – знайти найефективніші способи звернення до цільової аудиторії, а також усунути будь-яку плутанину, яка може виникати в ході взаємодії клієнта з твоїми товарами або послугами. І ще слід постійно покращувати товар, спираючись на коректне уявлення про потреби покупців.
Які якості має правильний стартап після цього етапу? Це має бути працюючий продукт із неординарними маркетинговими процесами та перевіреною бізнес-моделлю. Як бачиш, всього три головні складові компоненти, що вміщаються в один рядок. А що має бути “правильною” дитиною, яка виросте об’єктивно якісним членом суспільства та гідним продовжувачем роду? Лаконічної, однозначної та єдино правильної відповіді на це питання людство досі не знає.
Шосте: масштабування
Після того, як дитя успішно вивчиться у престижному університеті та отримає диплом, треба влаштувати його на роботу. Настав час, коли батькам треба ввести дитину в доросле життя, та так, щоб вона була всім задоволена, не творила зла собі і людям, мала гарні перспективи. Він має стати по-справжньому самостійним і дорослим, вирушити у вільне плавання і не створювати тобі причин для занепокоєння. Чи варто говорити, наскільки це трудомістке завдання? Так складно навіть зробити так, щоб дитина хоча б просто дожила до повноліття, не кажучи вже про те, щоб вона до цього моменту була досить недурною, відповідальною, адекватною і цілеспрямованою людиною.
Натомість зі стартапом у цьому сенсі турбот набагато менше. Все дуже ясно, без зайвих головоломок. Як зрозуміти, що проект готовий до масштабування? Дуже просто. Якщо всі канали розповсюдження продукту заповнені, а бізнес-модель не розвивається, значить настав час розширюватися. Важливо не поспішати з масштабуванням, адже поспіх у цьому питанні може призвести до вигоряння або руйнування іміджу бренду. Але коли прийде час, від тебе буде потрібно лише створювати нові канали збуту, починати просуватися на ринки інших країн і шукати клієнтів там.
Масштабування каналів збуту — це вже та точка, коли підприємство переходить у реальний бізнес, стаючи чимось серйознішим, ніж артіль, що ефективно працює, тримається на ентузіазмі. З цього моменту ти наймаєш більше експертів, вибудовуєш жорстку дисципліну, ієрархію, корпоративну культуру. Починаєш шукати партнерів із аутсорсингу, намагаєшся залучити значні інвестиції від венчурних капіталістів на довгостроковий період.
В підсумку
Після шостої фази бізнес-проект вважається об’єктивно успішним, який досяг своїх базових цілей. Він став популярним, затребуваним, рентабельним. Він виходить на міжнародний ринок. Вартість акцій багаторазово зросла. За бажання ти спокійнісінько продаси бізнес кому завгодно, і поїдеш на заслужену пенсію, щоб займатися тим, про що з дитинства мріяв. А можеш взагалі ніколи не працювати до кінця життя.
Насамкінець, повертаючись до батьківського питання, давай порівняємо ще раз. Отже, якщо раптом тобі неймовірно пощастить, і ти виховаєш гідних дітей, то в результаті, що ти з цього отримаєш, який прибуток? З чим ти залишишся, коли вони покинуть твій дім і займуться влаштуванням власного життя? У кращому разі з тим, що вони може бути не здадуть тебе до будинку для людей похилого віку, вітатимуть на свята і іноді сплавлятимуть тобі онуків. У той же час, якщо ти «виховаєш» гідний стартап, то він тобі точно віддячить як слід, нагородить всілякими плюшками, про які ти мріяв з дитинства, забезпечить тобі максимально комфортну старість.
Як на мене, спочатку краще вкластися в стартап. А після кількох успішно запущених бізнес-продуктів можна і з приводу власної дитини замислитись.
